Булімія. Що це за хвороба і як її позбутися

Людству відомі декілька хвороб, стійко пов’язаних з харчовими розладами. Серед них:

  1. Тотальна відмова від споживання їжі (анорексія).

  2. Неконтрольоване зловживання їжею (компульсивне переїдання).

  3. Булімія (дуже специфічне поєднання вищенаведених моделей харчової поведінки).

Їсти досхочу — і не гладшати, або підступна хвороба у повний зріст

Булімія (інша назва «кінорексія») – небезпечний хворобливий стан, що завдає шкоди здоров’ю людини. Як окреме захворювання, булімія почала розглядатися лише нещодавно.

Уявляючи собою стійкий розлад харчової поведінки, вона містить в своїй основі поєднання двох несумісних факторів:

  1. Надмірне вживання їжі.

  2. Механічне вивільнення шлунку від спожитого, щоб тримати власне тіло у зразковій фізичній формі.

Оскільки булімія складається з суцільних протиріч, то внутрішній психологічний конфлікт людині, що страждає на цю хворобу, гарантований. Як наслідок, невгамовне поїдання великої кількості продуктів закінчується механічним випорожненням шлунку штучно викликаним блюванням або прийомом сильнодіючого проносного.

Прояв гастрономічного розладу

Являючи собою нав’язливий стан, «булімік» не відчуває стану ситості, поглинаючи велику кількість їжі та задовольняючи свої ненажерливі смакові рецептори. Набиваючи шлунок – йде його вивільняти. Це згодом перетворюється на ідею-фікс. Позбавляючи тіло надлишку калорій, організм також позбувається необхідного енергетичного потенціалу. Шлунок перетворюється на транзит для їжі (холодильник – шлунок – каналізація), а з організму стабільно вилучаються такі важливі мікроелементи як калій/залізо, на що миттєво починає реагувати серцево-судинна система.

В усьому задіяному ланцюжку (смакові рецептори – мозок – ШКТ), задоволеними лишаються тільки рецептори смаку та мозок, бо отримали насолоду від поглинання. Усі інші системи організму стабільно відчувають брак поживи і голод.

Характеристика захворювання

Найбільш вразливим до булімічних порушень є жіночий контингент віком до 35 років. Зрідка на булімію хворіють чоловіки, але це лише 5% від числа інших хворих.

На факт захворювання не впливає об’єктивний стан ваги. Серед хворих зустрічаються:

  • гладкі люди, що намагаються схуднути;

  • стрункі, що бояться погладшати.

Клінічна картина перебігу хвороби має вигляд кола, де моменти нестримного насичення швидко змінюються настанням голоду, бо попередня їжа опинилась у каналізації раніше, ніж була перетравлена.

Чимдуж розвивається хворобливий стан, тим важче з ним впоратись самотужки.

Найбільш прийнятним на цій стадії було б звернутися за кваліфікованою допомогою. Сучасні заклади (наприклад, клініка Ресенс http://resens.com.ua/likuvannya-igromaniyi/) володіють належними методиками для надання допомоги таким хворим.

Тяжка психічна нестабільність

За даними фахових досліджень, саме нервові гастрономічні розлади призводять до найбільш фатальних наслідків порушень психічного стану. Глянцеві обкладинки з зображенням еталонних статур провокують найменш стійких представників людства до початку експериментів над собою,щоб досягти консенсусу між зголоднілим шлунком та оцінкою соціумом власної зовнішності.

Напади переїдання супроводжуються почуттям тяжкої провини. А постійне вивільнення шлунку не тільки порушує травлення в цілому й спричиняє виснаження організму, але й накладає відбиток на психічний фон людського існування.

Так, супроводжуючою ознакою булімії є:

  • нав’язливі думки про їжу;

  • повторюване переїдання;

  • відчуття провини;

  • занижена самооцінка;

  • боротьба з зайвою вагою доступними засобами.

Наслідки булімії та їх лікування

Стан булімічного розладу обов’язково потребує кваліфікованої корекції. Серед небажаних проявів хвороби можуть бути:

  • захворювання ШКТ;

  • анемія;

  • ламкість нігтів;

  • аритмія;

  • сухість шкіри;

  • розрив стравоходу;

  • гіпотонія, яка інколи призводить до непритомності;

  • ниркова недостатність, спричинена дефіцитом мікроелементів (зокрема, калію);

  • гормональний дисбаланс;

  • порушення репродуктивної функції;

  • підсилена дратівливість;

  • порушення сну;

  • знижена працездатність.

Перебуваючи в компетенції психотерапевта/психіатра, професійна медична допомога в такому разі – вкрай необхідний і тривалий процес. Досвідчений лікар зможе диференціювати звичайну ненажерливість та булімічну кінорексію.

Надзвичайно тяжкі стани (виснаження, зневоднення, наявних суїцидальних нахилів) потребуватимуть перебування в стаціонарі. Вдале поєднання психотерапевтичних методик з медикаментозним лікуванням допоможе хворому:

  • позбутися негативних впливів перебігу хвороби;

  • навчитися контролювати власну поведінку.