Український авіапром – круте піке?

Среда, 16 января, 2019 10:49

Нещодавно Сполучені Штати Америки заблокували поставку партії російських літаків Sukhoi Superjet 100 до Ірану. Причина – санкції. Якщо точніше – частина комплектуючих до цих літаків виробляється у США, тому для постачання лайнерів потрібен дозвіл американської влади. Це не перший скандал з російськими літаками. У минулому році Індія відмовилась від російської участі у створенні бойового літака п’ятого покоління. Крім того, індійці розірвали контракт на поставку винищувачів МіГ-29 через низьку якість літаків та постійні аварії.

Через санкції РФ стрімко втрачає зовнішні ринки збуту для своєї авіації. Втративши доступ до новітніх технологій та сучасних комлектуючих, які виробляються здебільшого у розвинутих країнах Заходу, авіаційна промисловість Росії деградує.

Росія, як і Україна, авіабудівну галузь отримала у спадок від Радянського Союзу. Якщо перша свої авіапідприємства хоч якось намагалась розвинути, то друга (Україна) ледь їх не втратила. Не останнім чинником у розвалі авіабудування нашої країни був російський вплив – росіяни системно знищували конкурента через економічні та політичні важелі.

Після початку війни та зміни вектора зовнішньої політики стало очевидним, що авіапромисловість України потребує нагальної уваги держави, аби бодай не втратити те, що ще збереглось.

Потенціал

Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом створення авіаційної техніки і займає провідне місце на світовому ринку в секторі транспортної та регіональної пасажирської авіації. Таку промисловість мають менше десятка держав, які застосовують високі технології. Виробництво великих пасажирських літаків взагалі освоїли всього кілька держав.

Авіабудівна галузь України нараховує понад 60 підприємств. Основу галузі становлять п’ять великих підприємств, на яких зосереджено дві третини працівників галузі. Потенціал авіаційної промисловості ще донедавна давав змогу виробляти пасажирські та транспортні літаки, авіаційні двигуни та агрегати, бортове радіоелектронне обладнання, вертольоти та літальні апарати малої авіації, зокрема безпілотні.

Ще три десятиліття тому авіапромисловість України випускала 200-250 літаків різних типів щорічно. З падінням СРСР галузь стрімко стагнувала. Провідний авіавиробник – ДП “Антонов” з рівня світового партнера опустився на другорядні ролі. Останній серійний літак – Ан-158 – передали замовникові ще в 2015 році.

Як стверджує військовий експерт Валентин Бадрак, єдине, що підтримувало на плаву авіапром, який сповзає в прірву, то це авіакомпанія “Авіалінії Антонова”. За рахунок авіаперевезень в Україні з’явилися Ан-140, Ан-70, Ан-148, модернізовані версії Ан-124 і Ан-74. Але головне — було збережено школу літакобудування, всупереч відсутності державної політики. За його словами, “прості зіставлення фактів волають якщо не про зловмисне руйнування колись могутнього літакобудівного кластера, то принаймні про жахливе потурання. До того ж замовники традиційно перебували (і перебувають) далеко за межами самого авіапрому”.

Сучасний стан справ

У червні 2018 року уряд ухвалив “Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року”. Попередній документ подібного спрямування – “Державну комплексну програму розвитку авіаційної промисловості України на період до 2010 року” – було ухвалено ще ву2002-му, а профінансовано лише на 19,8%. Після 2010 року проблемами авіації керівництво держави не переймалося.

Сам факт розробки та ухвалення “Стратегії відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року” є позитивом і підтвердженням того факту, що нинішні очільники держави розуміють її важливість і необхідність.

водночас експерти вказують на суттєві недоліки документу. Серед них називають короткотерміновість – дія документу розрахована всього на чотири роки, а цей термін замалий для відродження такої потужної галузі, як літакобудування. Також сумніви викликає наявність коштів, необхідних для фінансування авіапромисловості.

Також не зовсім зрозуміла ситуація з виробництвом гелікоптерів. У той час, як Україна здатна сама виробляти та модернізувати гвинтокрили, укладено контракт на закупівлю у французького постачальника Аіrbus Неlісорters 55 вертольотів для Держприкордонслужби, Нацполіції та Нацгвардії. Як свідчить досвід Польщі, раціональніше було б вкласти ці кошти у розробку та виробництво власних гелікоптерів, які б в перспективі змогли б не лише задовольнити вітчизняний ринок, а й вийти на зовнішні.

Поки ж експерти, авіабудівники та урядовці “ламають списи”, намагаючись дійти консенсусу, Україна змогла модернізувати 2 винищувачі МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1, а завод “Мотор Січ” поставив ЗСУ 23 гелікоптери МІ-8 МСБ та 10 МІ-2 МСБ. Очевидно, що це всього лише модернізація, нехай і глибока, ще радянського спадку і ніяким чином не вирішує основного завдання – розробки та виробництва літаків.

Перспективи

На жаль, перспективи українського авіабудування не вселяють оптимізму. За словами Валентина Бадрака, перейти від виробництва літаків-демонстраторів до серійної продукції можна лише в одному випадку — коли повітряні машини почне купувати Україна в особі відомств-замовників і вітчизняних авіаперевізників. Для перших мкає бути сформовано адекватне держзамовлення, для других — пільгові умови придбання, знову ж таки за підтримки держави. Для реалізації цих кроків мав би народитися урядовий орган, який виробляє і реалізовує військово-промислову політику.

Також необхідно ввести жорстку протекціоністську політику – обмежити закупівлю літаків іноземного виробництва за державний кошт, направивши натомість ці гроші на виробництво власної продукції, як це свого часу зробили Бразилія (Embraer) та Польща (PZL Swidnik).

В ситуації, коли російський авіапром опинився під тиском санкцій, Україна отримала унікальний шанс зайняти частину ніші на ринку, який звільнився. До того ж наша держава має нічим не обмежений доступ до передових технологій.

Але для того, щоб все це стало реальністю, необхідна політична воля і жорсткі управлінські рішення. На жаль, схоже, що в сучасній Україні відсутнє як перше, так і друге.

Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Другие новости:

Теги: , ,