Хроніки карантинної шизофренії: як минув перший тиждень миколаївської ізоляції

Вторник, 24 марта, 2020 17:28

Одна зі явних ознак шизофренії – галюцинації. Це коли ти бачиш те, чого насправді не існує і не можеш відрізнити, що справжнє, а що ти сам собі вигадав. Знаючі люди кажуть, що це зводить з розуму. Воно й не дивно.

Здається, уже тиждень я шизофренік. Тому що з часу, коли на території Миколаївської області ввели так званий карантин – якраз минув тиждень – люди тут розділились на три табори, інколи навіть ворогуючі: перші більш-менш тверезо (все умовно) оцінюють ситуацію, намагаються дотримуватись рекомендацій ВООЗ та МОЗ, нечасто виходячи на вулиці і працюючи за можливістю з дому. Другі – відверті панікери, а треті – такі ж відверті, але пофігісти.

Якщо панікери стали тотальними аскетами, відпустили бороди і бачать світ здебільшого через вікно власного дому, зрідка виходячи за п’ятьома пакетами гречки та упаковками туалетного паперу до найближчого магазину, то життя пофігістів абсолютно ніяк не змінилось. Люди просто роблять вигляд, що все буття тече, як і раніше. Вони ходять на пікніки, грають у баскетбол і тому подібне.

А між тим, кількість загиблих у світі від самі знаєте чого уже складає близько 16 (інформація щодня змінюється) тис. людей. Пам’ятаєте, колись донецький «Шахтар» приїздив грати проти МФК «Миколаїв», тоді ще трибуни були заповнені, і люди на схилах навіть сиділи. Так ось, приблизно стільки людей уже загинуло, а дехто і далі посилається на те, що від грипу більше помирають.

Так, помирають: і від СНІДу помирають, туберкульозу, пневмонії, онко-захворювань і тд. Але ж коли ти бачиш гільйотину, то не пхнеш же голову під лезо?!

Тю, та звісно що пхнеш!

На жаль, еволюція дуже підступна штука. Давши нам розум, натомість вона забрала інстинкт самозбереження. По-іншому важко висловлюватись, коли бачиш заповнені спортивні майданчики у вихідні дні з купами дітей і дорослих, коли бачиш, як зовсім не знайомі між собою люди грають у баскетбол чи інші ігри. Мені важко пояснити вчинки громадян поважного віку, котрі вперто «штурмують» трамваї, тролейбуси і магазини. Агов, люди, ви взагалі розумієте, що знаходитесь в найбільш вразливому прошарку населення?!

Зате виявилось, що у нас лікарів, епідеміологів та вірусологів багато живе, наче Миколаїв – лікарняне студмістечко. Одні на зупинках розповідають про клятих американців, які вірус вигадали, щоб Китай поневолити, інші з пляшкою пива біля забігайлівки про гелікоптери з розпилювачами хімікатів, треті про світову змову говорять. Словом, лікарів зараз приблизно стільки, скільки політологів перед виборами.

І тут я повертаюсь до першого абзацу: хто зі трьох кланів шизофренік, чия реальність справжня, хто правий – люди, яким ввижається те, чого насправді немає (панікери) чи ті, хто впритул не бачить очевидного (пофігісти). А може треті?

Бізнес.

Окреме питання, яке неможливо оминути – бізнес. І тут мова не про великі корпорації чи мережі, а про середній та малий бізнес, що зараз знаходиться на роздоріжжі: або виконувати розпорядження і закривати свій умовний магазин електроніки чи перукарню, втрачаючи абсолютно весь свій прибуток,  або залишитись працювати, наражаючи на небезпеку своїх клієнтів і себе, та ще й можна штраф «зловити» на кілька десятків тисяч.

Уже тут, як би я не наполягав на тому, що кожен повинен думати про себе сам, повинна підключатись держава та місцева влада. Тому що дозвіл не платити податок за оренду землі – це, вибачте мені, сміхотворно. Більшість же повинні розуміти, що ми зараз не на фінішній прямій і навіть не на екваторі – все лише починається, і карантин 3 квітня не завершиться. Будемо ми ще паски онлайн їсти і сезон купання через фіранку відкривати. І якщо так буде, то середній бізнес зачахне, а за ним бюджет міста, області, країни, і привіт, 2008-й.

Що робити на карантині?

Та все те, про що ви так давно мріяли, але не могли виконати: спіть багато і солодко, читайте книги, що місяцями відкладали, підтягніть англійську або якусь іншу мову, передивіться улюблені серіали та почніть дивитись нові, навчіться готувати, співайте у ванній, качайте прес і пийте вино (окремо, звісно), заведіть домашню тваринку, зателефонуйте рідним. Дивно, які прості і легко виконувані бажання, правда?

Врешті-решт, саме час задуматись над своїм життям і над тим, чи правильно ми його проживаємо.

Автор: Андрій Дерун



Самые интересные новости на Нашем Telegram-канале


Другие новости:

Теги: ,