Кому і навіщо потрібні раптові контрольні у школах?

Четверг, 21 апреля, 2011 21:11

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту взялося розвінчувати міфи про підсумкові контрольні роботи у школах, які, нагадаємо, легким розчерком пера власноруч ввело у 5-8 класах за три місяці до останнього дзвоника. Сьогодні на сайті відомства з`явилася стаття «Десять міфів і одна порада» , в якій школярам та їхнім батькам наполегливо радять не слухати усіляких «експертів», які начебто спеціально накручують їх і створюють тестову паніку. «Порада одна на всіх: і творцям міфів, і тим, хто не відрізняє їх від реальності. Панове «експерти»! Не морочте дітям і батькам голову!» — пишуть на офіційному веб-сайті Міносвіти.

УНІАН пропонує читачам думки експертів, компетентність яких, сподіваємося, не викличе у міністерства сумнівів.

Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти та науки України, лідер партії «Справедливість»

Я ВЗАГАЛІ НЕ РОЗУМІЮ, НАВІЩО ЦІ КОНТРОЛЬНІ ПОТРІБНІ?

Моя думка як експерта та людини, що пройшла шлях від викладача технікуму до посади голови парламентського комітету й міністра, така: якби запровадження підсумкових контрольних робіт відбувалося у рамках логіки, тобто спочатку була викладена стратегія і пояснення, з якою метою їх вводять, чи з метою коригування навчальних планів, чи з метою поліпшення підготовки учителів, чи навіть переформатування керівництва якихось шкіл або відділів освіти, де наявні недоліки, тоді б це виглядало цілком зрозуміло. Проте якщо це все робиться за два-три місяці до кінця навчального року без будь-яких пояснень та ще й одночасно друкуються не тільки білети, а й відповіді до них, тоді я взагалі не розумію, навіщо ці контрольні потрібні?

Зрозуміло, що за розмовами про кризу в освіті, про недостатнє фінансування й усе інше, ми взагалі втратили принциповість. У багатьох школах відсутні директорські контрольні, відчувається відповідне розслаблення. І це, звичайно, підбило міністерство на таке рішення. Але, знову ж таки, це досить не вдалий крок з точки зору строків його виконання, але сама ідея в принципі має право на життя.

У перспективі, я вважаю, дуже важливо зробити незалежне зовнішнє оцінювання для випускників молодшої школи, тобто 4 класів, потім основної — дев`ятикласників та одинадцятикласників. Саме тоді ми матимемо повну картину тієї ситуації, що наразі є в українській освіті, побачимо, де краще ідуть справи, а де гірше. При цьому дуже важливо, щоб це були абсолютні оцінки, не відносно, скажімо, один одного, а відносно державних стандартів. Так ми будемо знати, що з математики у нас приблизно 25-28 % двійок, з хімії — умовно 20%. І тоді уряд і парламент нарешті зрозуміють, що у нас робиться в освіті.

Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти

СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ ПОТРАПИТЬ ДО КИШЕНІ ТИХ, ХТО ЦЕ ВСЕ ЗАДУМАВ, ОДНОМУ БОГУ ВІДОМО

Контрольні для учнів 5-8 класів — це відверто популістсько-комерційна акція. По-перше, тому, що спосіб та умови проведення таких робіт не дадуть об`єктивного і валідного результату якості знань школярів. Не треба вигадувати велосипед для того, щоб подивитися, як учні засвоїли шкільний матеріал. Для цього є результати зовнішнього незалежного оцінювання, яке пишуть чотири роки поспіль. Візьміть і проаналізуйте їх. По-друге, сьогодні на ринку повно збірників із відповідями до запропонованих завдань, тож про яку об`єктивну оцінку може йти мова?

А тепер щодо комерційного аспекту. Уже багато писалося й говорилося про те, що батьки кинулися купувати посібники із завданнями, які надрукувало приватне видавництво. На книжкових ринках наразі спостергіається бум. Тож скільки грошей потрапить у кишені тих, хто задумав цю перевірку, одному Богу відомо.

Павло Полянський, голова громадської організації «Центр освітнього моніторингу», екс-заступник міністра освіти

ЧОМУ ЗАВДАННЯ НА САЙТІ МОН З`ЯВИЛИСЯ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК НАКЛАДИ ПОСІБНИКІВ БУЛО РЕАЛІЗОВАНО?

Складно передбачити, що мали на увазі ті, хто ініціював введення підсумкових  контрольних робіт саме у такій формі й у такі стислі терміни. Батькам, учням, педагогам та громадськості, напевно, відомо, що ідея моніторингу рівня знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови, математики та історії від початку належала попередньому міністру освіти і науки Івану Вакарчуку й була підготовлена ще у 2009 році. Зазначу, що вона була оприлюднена заздалегідь й надмірного резонансу навколо себе не викликала. Але те, що задумувалося у 2009-тому і зрештою було скасовано на початку 2010 року з тим, щоб відродитися вже у 2011-тому, має принципові відмінності. Наказ міністра Вакарчука не передбачав, що ці книжки купуватимуться за гроші батьків, ними мали забезпечити усі навчальні заклади безкоштовно. 

Пояснення МОН про те, що контрольні ввели для розробки нового державного стандарту загальної середньої освіти, з`явилося постфактум як виправдання. Адже робота над новою редакцією держстандарту після повернення школи до 11 річної системи навчання розпочалося до того, як було прийняте рішення писати контрольні. Показово і те, що оприлюднення цих завдань з`явилося на сайті профільного міністерства лише після того, як, по-перше, засоби масової інформації, батьки і вчителі висловили достатнє рішучий протест проти такого адміністрування і, по-друге, після того, як наклади цих посібників в основному були реалізовані. У будь-якому разі прямого стосунку, не надуманого, а фактичного, до підготовки нової редакції державного стандарту загальної середньої освіти це дослідження, звісно, не матиме.

І насамкінець, маємо пам`ятати, що повна загальна середня освіта, а також проведення будь-яких досліджень в рамках школи, має надаватися та відбуватися безкоштовно для споживачів освітніх послуг. Це зафіксовано в Конституції України.

Лілія Гриневич, координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду змін

ЦЕ НІЩО ІНШЕ ЯК ВИТЯГУВАННЯ ГРОШЕЙ З КИШЕНІ БАТЬКІВ

Якщо профільне міністерство, запроваджуючи контрольні для школярів, переслідувало благородну мету, а саме перегляд державних стандартів, то в такому випадку мало повідомити про формат таких робіт на початку року. В освіті не може бути раптових рішень.

Якщо це благородна мета, то у міністерстві мали виробити інструменти її досягнення. Для того, щоб переглянути державні стандарти, зовсім необов`язково вимірювати результати близько шестисот тисяч дітей, які навчаються на паралелях у 5-8 класах. Достатньо провести дослідження навчальних досягнень репрезентативної вибірки дітей. Це називається моніторингові дослідження якості освіти. Державні стандарти також можна удосконалювати, покладаючись на те, як наші діти взяли участь у міжнародних порівняльних дослідженнях.

Утім, метод, який обрали у профільному міністерстві, демонструє те, що, очевидно, там керувалися не тількими такими благородними намірами. Контрольні роботи, які щороку проводили учителі, «прив`язані» до збірників, що видано й укладено конкретними людьми і конкретним видавництвом. А це ніщо інше як витягування грошей з кишені батьків.

Ситуація така, якщо ви — мама і знаєте, що у дитини будуть вперше такі контрольні роботи, схожі на іспит, й підготуватися до них можна за спеціальними посібниками. Перше, що ви зробити — купите їх. Саме тому ці книжечки сьогодні — найбільш ходовий товар.

Тому я ставлюся до цієї ідеї, як до абсолютно непрофесійного рішення. Білими нитками шиті усі ті бізнес-бонуси, які отримають ініціатори цього нововдення.

Опитувала Наталя Овсієнко