На Херсонщині через отрутохімікати продовжують гинути червонокнижні птахи

18 марта, 2021 15 :30
На Херсонщині через протруєне зерно продовжують гинути червонокнижні птахи – сірі журавлі та огарі. Про це повідомлояє Укрінформ. Виданню прокоментував ситуацію директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

«Наші люди (сільгоспвиробники – ред.) наскільки глибоко непорядні… Вчора (загинули — ред.) 18 сірих журавлів і 20 огарів. У всіх ті самі ознаки отруєння препаратом групи бродіфакум. У рамках кримінального провадження були проведені слідчі дії, взяті проби», — сказав Гавриленко.

За його словами, мертвих птахів виявили безпосередньо на полях.

Як розповів Гавриленко, сьогодні він бачив близько 20 журавлів, що ледь-ледь підлітають, троє птахів повільно побрели від людей у болото – вони є «кандидатами на вимирання».

Директор біосферного заповідника підкреслив, що справжня біда буде, коли незабаром через цю територію пролітатимуть тисячі птахів.

Гавриленко підкреслив, що роз’яснювальна робота серед аграріїв не допомагає. Він сподівається, що зараз держава перейде до більш жорстких методів вирішення проблеми, і що ці рішення стосуватимуться не лише Херсонщини, оскільки, вкотре підкреслив директор заповідника, це проблема всієї України. Він категорично виступає проти переведення теми загибелі птахів на рівень регіональної проблеми.

Що стосується області, то директор заповідника сподівається на рішення, що приймуть на засіданні регіональної комісії з питань ТЕБ на НС, яка має відбутися сьогодні, 17 березня, також працює робоча група, створена в ОДА для розгляду питань, пов’язаних з масовою загибеллю (знищенням) сірих журавлів.

Гавриленко вважає, що недобросовісні аграрії просто перечекали хвилю перевірок і знову повернулися до тих же методів боротьби з гризунами, від яких він застерігав. Гавриленко просить: протруєне зерно не треба кидати на поле, а слід засипати у нірки і затоптувати, щоб ослаблена полівка не вибралася на поверхню.

«Директор заповідника повідомив, що до нього звертаються і міжнародні організації, пропонують свою підтримку, допомогу і захист. «Я пояснюю, що ми зараз працюємо на державному рівні – є реакція державних структур. Ми очікуємо, що спільними зусиллями спробуємо зламати цей стереотип, що склався у нашому суспільстві в частині того «що хочу, те й роблю на землі», і що немає відповідальності», — зазначив Гавриленко.