Роботизоване доїння: як збільшити молочну продуктивність корів

23 марта, 2021 19 :35

Сучасні технології виробництва молока передбачають використання прогресивних способів утримання тварин та оснащення ферм різними машинами і механізмами з метою забезпечення високої продуктивності праці. Перспективний розвиток молочного скотарства України неможливий без упровадження сучасних технологій виробництва молока. Для одержання високої молочної продуктивності і успішної роботи ферм вирішальне значення мають: придатність корів до машинного доїння, стійкість до стресів,  особливо при безприв’язному утриманні, резистентність до захворювань та здатність зберігати оптимальну плодючість. Указані властивості корів є найважливішими технологічними ознаками добору. Спеціально для MyCity кандидат с-г. наук, доцент кафедри технологій виробництва молока та м’яса НУБіП України Іван Чумаченко розповідає, які перспективи відкриваються в молочній галузі України із впровадженням нових технологій доїння.

Особливої актуальності набуває питання добору тварин за якістю вим’я та його придатністю до машинного доїння, при збереженні оптимального функціонального стану молочної залози. У зв’язку із цим важливого значення набувають експериментальне й виробниче оцінювання основних технологічних ознак придатності корів до машинного доїння, вибір найбільш ефективних і розроблення практичних методів оцінювання й добору тварин для формування стад сучасних молочних ферм.

З часу запровадження машинного доїння проблема виведення молока із вим’я корови швидко, найбільш повно, з мінімальними затратами енергії, праці та часу хвилювала й хвилюватиме дослідників доти, поки не буде створено доїльну апаратуру, яка за своїми характеристиками максимально наближатиметься або повторюватиме процес одержання молока телям, що вважається фізіологічно оптимальним. До її вирішення прямують двома шляхами: селекцією худоби на “машинні” параметри розвитку вим’я та створенням машин для доїння, які максимально ураховують особливості розвитку та функціонування молочної залози корови. На даний час через непридатність корів до машинного доїння, ефективність використання доїльних установок, за узагальненим показником становить лише 0,52…0,63, що призводить до втрат 1,8…2,3 кг молока від корови за одне доїння.

Крім того, для створення доїльних машин нового покоління (роботизованих систем), які б максимально відповідали функціональним параметрам молочної залози, необхідно мати їх значення, знати як вони змінюються по частках вим’я, з віком у лактаціях, у різних порід і породних поєднань та упродовж доби і залежно від кратності доїння. Усе це вимагає всебічного вивчення указаних питань для вирішення поставленої проблеми.

Незважаючи на позитивні тенденції, що намітилися у вирішенні проблеми виведення молока із молочної залози, у стадах залишається значна кількість корів, які за параметрами її розвитку не повною мірою придатні до експлуатації у технологічних умовах сучасних ферм.

Корова у системі доїння є основним біологічним об’єктом, для якого вона створюється. При цьому ефективність системи доїння значною мірою залежить від самої тварини, індивідуальних характеристик її молочної залози. Головна вимога до тварини – придатність до машинного, а ще краще, мотивованого, “добровільного”, роботизованого доїння.

Поява роботів-доярів на молочних фермах – це технічний та технологічний прорив у галузі молочного скотарства, вихід її на новий сучасний рівень. Щоб забезпечувати повноцінну стимуляцію рефлексу молоковіддачі й виведення молока, система мотиваційного, “добровільного” доїння функціонально має відповідати фізіологічним потребам тварини, оскільки від  цього залежить її продуктивність і здоров’я. Таке доїння не повинно завдавати корові стресів адже  це дуже важливо для оптимального перебігу лактаційної діяльності, особливо на початку лактації  та для корів-первісток. Ураховуючи  складність автоматизованого обладнання, де підготовка корів до доїння та завершальні операції здійснюються без участі людини як до систем “добровільного” доїння, так і до худоби молочного напряму продуктивності висуваються підвищені вимоги.

Доїння корів з використанням роботизованих систем характеризується тим, що тварина приходить на доїння не за розпорядком дня установленим людиною, а тоді, коли виникла фізіологічна потреба. У зв’язку з цим доїльна система працює з інтервалами, вона включається на доїння лише тоді, коли до доїльного станка надійшла корова, що істотно відрізняється від традиційних систем доїння.

Система “добровільного” доїння корів забезпечує тварині видоювання відповідно до її фізіологічних потреб за оптимального накопичення молока у вим’ї. Досвід експлуатації роботів-доярів свідчить про те, що виконання операції доїння, в основу якої покладено мотиваційне доїння, коли тварина сама приходить на установку, за фізіологічною потребою є достатньо обґрунтованим. Доїння з використанням роботів-доярів служить фізіологічно обгрунтованою основою  видоювання  молока з вим’я, оскільки забезпечується легке, швидке, багаторазове доїння корови  впродовж  доби за її потребою.

Робот-дояр під час доїння здійснює безпосередній контакт з коровою шляхом дії доїльного апарата на дійки. Робот-дояр працює з кожною дійкою окремо. Тут процес підготовки корів до доїння, власне доїння та завершальні операції здійснюються без участі людини. Тобто, робот у системі доїння виконує основні функції людини, які пов’язані з виконанням операції видоювання корів. У зв’язку із цим від якості взаємодії елементів системи “машина-тварина” залежить інтенсивність реалізації рефлексу молоковіддачі у корів, стан їх молочної залози, якість видоювання і продуктивність. Ось чому розроблення, удосконалення та застосування механізмів–роботів для доїння корів, це складний процес, який з часу створення системи “добровільного” доїння вимагає постійного корегування його параметрів і режимів, а для цього спеціалістів здатних це робити. Необхідно постійно пам’ятати, що головна складність виконання операції доїння полягає у потребі постійної адаптації режиму роботи доїльного апарата до фізіологічних, морфологічних та технологічних ознак розвитку вим’я у корови.

У зв’язку із цим проведення глибокого і всебічного вивчення питання функціонування молочної залози та окремих її часток у корів, набуває особливого наукового і практичного значення для удосконалення технологічних ознак розвитку вим’я (тривалість доїння, місткість вим’я та його часток, інтенсивність молоковиведення, тривалість холостого доїння, тривалість машинного додоювання та його обсяги, повнота видоювання машиною) при створюванні нових та поліпшенні існуючих високопродуктивних доїльних машин. Усе це поглибить розуміння проблем теорії лактації, сприятиме розробці теоретичних основ та удосконаленню автоматизованих (роботизованих) доїльних установок і практичних підходів до доїння корів, підвищить ефективність виробництва молока.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, його факультет тваринництва і водних біоресурсів, спираючись на наявну матеріально-технічну базу, якраз і готують спеціалістів здатних вирішувати сучасні проблеми молочного скотарства. Тому запрошуємо молодих людей зі шкільної лави, хто хоче присвятити своє життя вирішенню проблеми забезпечення людства продуктами харчування і тих, хто цим вже займається, але планує робити це за світовими стандартами, до нас на навчання. Наші педагоги Вам у цьому допоможуть.