Рудий, слизький загарбник: як інвазивний вид слимака захоплює Україну

8 апреля, 2021 22 :05

Декілька років тому в місті Бориспіль на приватних присадибних ділянках з’явилися руді слимаки. Цей агресивний вид швидко поширюється та знищує культурні рослини. Проблемою зацікавились учні Бориспільської  ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 під керівництвом вчителя біології Ольги Гарбуз. Особливу зацікавленість проблемою проявив учень 11 класу Тихон Касянчук, який на власній присадибній ділянці провів дослідження біології цього вселенця в агробіоценози України. Пізніше слимаком зацікавились науковці кафедри біології тварин Національного університету біоресурсів та природокористування України. Було вирішено провести спільні дослідження біології цього вселенця. Матеріал про вивчення цього виду слимака підготував спеціально для MyCity Іван Митяй доцент кафедри біології тварин, факультет тваринництва та водних біоресурсів, Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Географічний діапазон поширення слимака включає такі країни: Франція, Німеччина, Польща, Західна Україна, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія. Цей вид довго знаходився в межах свого ареалу в Іспанії та на півдні Франції, але в 70-ті роки минулого століття почав швидко розповсюджуватись по всій Європі. Пізніше він потрапив в Північну Америку, зокрема в США. Рудий слимак швидко витіснив більш пасивні місцеві види слимаків і равликів та почав масово знищувати культурні рослини і, взагалі, будь-яку рослинність. Особливо шкодить капусті та салату. В Україні Рудий слимак з’явився в 2008 році (хоча згадки про поширення цього виду на Західній Україні існували й раніше).

Іспанський слимак — це відносно великий (до 10 см) наземний молюск, що має яскраве помаранчеве або червоне забарвлення і є найшкідливішим молюском Європи. У дорослих особин верхня частина тіла має один колір, а молоді особини мають темні смуги. За зовнішнім виглядом, молоді особини, схожі на сірих слимаків. Тіло слимака складається із голови, тулуба, ноги та хвоста. На спинній стороні знаходиться мантія. З правого боку, посередині мантії, розташовується пневмостома (дихальний отвір). Ведуть нічний спосіб життя. Для захисту ніжного тіла від нерівностей поверхні ґрунту слимак, під час руху, безперервно виділяє слиз, який слугує йому підстилкою-мастилом, по якому він ковзає. Цей слиз виділяється так званою ноговою залозою, розміщеною в м’язах ноги. В житті цих молюсків слиз відіграє дуже важливу роль завдяки тому, що вони мають тонку і ніжну шкіру і за відсутності таких захисних пристосувань, як зовнішня черепашка. На зовнішні подразнення слимак відповідає різким скороченням тіла. При цьому тварини стають напівсферичними. Найбільшою небезпекою для них є надмірне випаровування запасів води, яка міститься в їх тілі, тобто висихання.

Живляться і, відповідно шкодять, грядкам майже будь-яких рослин: капусти, салатів, помідорів, огірків, суниці, буряків, картоплі, чорнобривців, тощо. Слимаки виїдають у листі дірки і часто знищують повністю листову пластинку. В плодах роблять заглибини, або з’їдають їх повністю, полюбляють пелюстки квітів. Вони також харчуються іншою органікою: мертві рештки тварин, перегній тощо.

Для масового розвитку слимаків необхідна велика кількість опадів, висока температура в зимовий період. За таких умов до весни поточного року буде накопичена достатня кількість яєць, що перезимували. Відповідне поєднання метеорологічних умов за попередній період дає можливість спрогнозувати масову появу слимаків у кінці літа і на початку осені.

Протягом кількох років проводилося дослідження методів боротьби проти іспанського слимака. На основі вивчених біологічних особливостей було вирішено дослідити можливість використати іспанського слимака в компостуванні та утилізації органічного сміття. Цих слимаків можна розглядати, як «ідеальних знищувачів органічних відходів». Наукових досліджень цього питання, на даний момент, немає. Саме це й стало предметом зацікавленості співробітників кафедри біології тварин.  Заплановано з’ясувати негативні та позитивні сторони біології слимака та розробити низку заходів відносно нього.

Тихон Касянчук – учень 11 класу,

Ольга Гарбуз – учитель біології  Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3
Бориспільської міської ради
Київської області

Іван Митяй – доцент кафедри біології тварин, факультет тваринництва та водних біоресурсів,

Національний університет біоресурсів і природокористування України