Вчені розповіли хто частіше хворіє на коронавірус та коли чекати затухання епідеміологічного процесу

14 апреля, 2021 18 :30

Найчастіше хворіють на COVID-19 і потрапляють до лікарні українці у віці від 50 до 69 років. Про це заявили вчені Національної академії наук в середу, 14 квітня.

У березні 2021 року найчастіше коронавірус фіксували у жінок (59,3%). При цьому частіше хворіють люди у віці від 50 до 59 років (20,1%). Водночас найвищий рівень шпиталізації серед пацієнтів у віці 60-69 років. Нарешті, найвища смертність зафіксована серед людей від 60 до 79 років — сумарно 60,7%.

«Аналіз вікової структури інфікованих, шпиталізованих і померлих показав, що в порівнянні з осінньою хвилею кардинальних змін не відбулося. Кількість чоловіків в летальній статистиці знизилася з 53,3% у вересні до 46,9% в березні, при цьому частина чоловіків, які були інфіковані або госпіталізовані, залишалася незмінною протягом усього періоду, близько 40%», — сказано в повідомленні.

Поліпшення шпитальної динаміки очікується приблизно через 2 тижні. Позитивність зразків тестів протягом останнього тижня знизилася з 33,3% до 32,4% на тлі зменшення обсягів тестування, — повідомили науковці.

Число пацієнтів у лікарнях суттєво уповільнило зростання, яке склало +1% за тиждень для пацієнтів із підозрою на COVID-19 та підтверженою хворобою. Нових госпіталізацій було на 7% менше, ніж тиждень тому. Водночас, занепокоєння викликає число зайнятих ліжок із подачею кисню, число яких зросло одразу на 10%. Кількість пацієнтів на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ) зросла на 9%, що більш зрозуміло, з огляду на очікувану консервативнішу динаміку складних пацієнтів; число хворих у відділеннях інтенсивної терапії збільшилося на 5%.

Потрібно враховувати, що затухання епідемічного процесу не означає миттєвого скорочення навантаженості на лікарні, оскільки ще деякий час число госпіталізацій перевищуватиме число виписок.

 Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata

 

У таблиці 3 показано, у скількох із досліджених зразків виявлено штам вірусу B.1.1.7, відомий також як «британський». Крім того, зазначимо, що серед досліджених зразків теж було виявлено один випадок штаму з Південної Африки, який викликає не менше занепокоєння.

На рис.13 візуалізовано дані з таблиці 3. На рис.14 показано динаміку поширення штаму B.1.1.7 коронавірусу SARS-CoV-2. Варто зазначити, що дані дуже фрагментарні, а отже можуть дати лише найбільш загальні та попередні уявлення.

Таблиця 3. Поширеність штаму B.1.1.7 серед секвенованих зразків вірусу SARS-CoV-2 з України

Рис.13. Поширеність штаму B.1.1.7 серед секвенованих зразків SARS-CoV-2 з України. Значення ліворуч від похилої риски – число зразків із цього регіону зі знайденим штамом B.1.1.7, значення праворуч – всього успішно просеквенованих зразків із цього регіону