«Цей острів – це уособлення України»: розповідаємо, що змусило воїнів АТО прикувати себе до скелі острова «Гардовий», і які аргументи в енергетиків

22 апреля, 2021 13 :47

Вчора, 21 квітня, на території острова «Гардовий», що є частиною пам’ятки культури «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького» і знаходиться неподалік міста Южноукраїнськ, відбулася поки що попереджувальна акція проти затоплення острова. Троє воїнів АТО, які у свій час отримали серйозні травми, лишившись кінцівок, — Олександр Терещенко, Олег Кравець та Олександр Кротик прикували себе ланцюгами до однієї зі скель острова. Таким чином військові відповіли на прагнення «Енергоатому» та місцевої атомної станції підняти рівень води в Південному Бузі, затопивши унікальну історичну пам’ятку.

Видання MyCity розповідає, як проходила акція протесту, а також які аргументи наводить кожна сторона.

На саму акцію приїхали та прийшли більше сотні людей. Це були й представники ветеранських організацій, миколаївський осередок «Національного корпусу», жителі прилеглого села Богданівка та ядерники з Южно-Української АЕС та Ташлицької ГАЕС.

Як відомо, питання розширення Олександрівського водосховища й затоплення частини «Бузького Гарду» до позначки 20,7 метрів обговорюється уже не перший рік. Зараз рівень води складає приблизно 15,5-16 метрві. Та, згідно із законом, підняти рівень води не можна, не провівши громадських слухань серед населення найближчих сіл чи міст. Та цьогоріч, начебто через карантинні обмеження, представники державної компанії «Енергоатом» вирішили проводити слухання в режимі онлайн.

Що говорять місцеві?

Таке рішення явно не задовольнило місцевих, наприклад, жителів села Богданівка. Про це розповіла вчителька сільської школи Людмила Поспілова, дорікнувши, що селяни нічого конкретного про плани АЕС та ГАЕС не знають.

«Хотілося б конкретніше дізнатися, про що йдеться, що планується цими громадськими слуханнями і обговоренням. Ну і, думаю, мої односельці також мало що про це питання знають. Головне, що ми краєм вуха чули, що збираються знову продовжити підтоплення цієї історичної місцевості, ну а що конкретно відбувається, то про це інформації обмаль», — розповіла жителька.

Вона також додала, що більшість місцевих виступають проти підняття рівня води, адже це може спричинити загибель унікальних рослин з одного боку, а з іншого, поховати під водою унікальну історичну місцевість.

Подібної, проте дещо обережнішої думки тримається і староста Богданівського старостиного округу Олексій Радько. Чоловік також шкодує, що підняття води може знищити унікальний острів, який для місцевих дуже багато значить. З іншого боку, сказати категоричне «ні» ядерникам він також не може, адже розуміє, що енергетика зараз страждає, і їй потрібно розвиватись.

«Тут є джерела унікальні на території, природа «бомбезна». Знищити це все нашими руками й дати згоду громади… Все повинно працювати. Я і не проти, але і не за, думаю, що є вихід з ситуації», — вважає староста.

Які аргументи в «Енергоатома»?

Та представники «Енергоатому», які також «завітали» на акцію, не бачать середнього вирішення проблеми, яке може задовільнити усіх. Вони стоять на своєму – рівень води необхідно піднімати, і це потрібно не лише їм, але й жителям області, які страждають від нестачі води.

«Суть полягає в тому, що останні роки безводдя спостерігається в стоці річки Південний Буг. Якщо при санітарному мінімумі – 17 кубометрів на секунду – у нас влітку проходить води 6-7 кубометрів. Цього недостатньо для здорового існування флори та фауни річки. […] Один зі способів вирішення цієї проблеми – це набрати воду взимку, навесні, коли сток іде річкою і 100, і 200, і 500 кубометрів на секунду, брати цю воду, щоб вона не скочувалася бездарно в Чорне море, а потім влітку за Олександрівкою і Вознесенськом не буде цієї води. Тобто вирішується (у разі підняття рівня води – прим. кор.) дві проблеми: забезпечення підприємства «Южно-Українського енергокомплексу» водою, і плюс ця вода накопичуватиметься, щоб потім її можна було скидати влітку нижче течією», — переконує  заступник генерального директора з капітального будівництва ЮУАЕС Юрій Фомін.

Окремо представники підприємства додали, що загальний кошторис проекту Ташлицької ГАЕС складає 14 млрд гривень, із яких уже вклали в будівництво – 2,5 млрд. Начебто, якщо воду підняти не дозволять, то гроші будуть втрачені. Також вони додали, що із всіх грошей 910 млн заплановано на соціальні потреби населення.

Також на підприємстві чомусь вважають, що острів, який планують затопити, це взагалі не той острів, де колись стояла козацька церква. «Справжній» острів начебто знаходиться вище за течією, за Южноукраїнськом, і його підтоплення не зачепить.

Проте присутні на місці активісти такі слова енергетиків не сприймають серйозно. За словами Іллі Зелінського, історик Дмитро Яворницький описував чіткі топоніми, за якими легко зрозуміти, що саме цей острів – відомий «Гардовий», на якому перебували козаки.

Не на камеру працівники АЕС говорять, що острів скоріш за все затоплять, незважаючи на акції протести і мітинги.

Вимоги активістів та колишніх військових.

Як уже говорилось, до скелі прикувались три воїни АТО: Олександр Терещенко, який сьогодні є заступником міністра у справах ветеранів ООС/АТО, Олександр Кротик та Олег Кравець.

Вони пообіцяли, що у цей день вони лише проводять попереджувальну акцію, проте після 20 травня на острові буде виставлена щоденна варта.

Наводимо промову кожного з учасників акції.

Олександр Терещенко:

«Ми сьогодні тут, щоби покласти свої душу й тіло. Як виявилось, це потрібно робити не лише там, на сході, на фронті захищати нашу країну, але й захищати її тут. Тому що, коли мене запитують, за що я воював, то я робив це саме за такі речі, щоб ніхто не мав права знищувати наші святині. Якщо ми з вами в ці безумовно важкі часи почнемо давати перевагу гривні над святими речами, то ми перетворимося просто на населення і перестанемо бути народом. Я це зрозумів ще в 2017 році, коли пішов воювати і я від цього не відступлюся. Ще в 2017 році, коли ми з побратимами пообіцяли, що, якщо затоплення цих священних для України місць, яке є одним із семи чудес України, і належить до Смарагдової системи Європи буде затоплено, то воно буде затоплено разом із нами. […] Я присягаюся, що я виконаю те, що обіцяв», — сказав Терещенко.

Олександр Терещенко

Олександр Кротик:

«Я дуже молодий, я мало в цьому світі побачив. Але я дуже багато в світі побачив болі й страху за дуже маленький період часу. Я прийшов з війни, коли мені не було й 21 року, зараз у мене двоє маленьких дітей. Я ще й сам не все побачив, але що я покажу своїм дітям, якщо ці покидьки, які стоять позаду вас і навіть не витягують руки з кишень, затоплять це святе місце? Діти – це історія, наші нащадки – теж історія. Не буде нас, не буде історії, а гроші не завжди вирішували все, з собою їх не забереш. А ті, хто хоче їх забрати з собою, можемо погодувати ними раків».

Олександр Кротик

Олег Кравець:

«Найголовніше в нашому житті – це справедливість. А цей острів є для нас уособленням боротьби за Україну. Ми вирішили з Сашком (Терещенком – прим.), що, якщо затоплять цей острів, значить Україну ми не збережемо, значить не вистачить нам сил, значить кланово-олігархічна система ця страшна й кримінальна, цей спрут, який повністю проник у всі державні органи влади, значить вони сьогодні за горло нас усіх. […] Ми – каліки – ми не можемо вплинути сьогодні ні на що. Ми можемо сьогодні прийти тихо й умерти, ми можемо піти на фронт і тихо вмерти. А Верховна Рада навіть хвилину мовчання перед кожним засіданням не проводить, не згадують, не встають, не говорять прізвище кожного нашого побратима, який поклав своє життя за цю країну, за цей острів. Оцей острів для нас – це уособлення, і якщо будуть піднімати воду, ми будемо тут, ми звідси не підемо. Це наша свята клятва нашим дідам, прадідам і прапрадідам!»

Олег Кравець

Фоторепортаж MyCity