Майже половина українців не знає точної дати аварії на Чорнобильській АЕС, — опитування

11 мая, 2021 16 :35

52% українців знають точну дату аварії на Чорнобильській АЕС. В той же час більше третини не змогли згадати рік аварії. Про це свідчать дані всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 13-15 квітня.

Більшість респондентів (69%) змогли пригадати принаймні рік, в якому відбулася аварія. Проте лише трохи більше половини опитаних (52%) знають точну дату. Незважаючи на те, що опитування проводилось у дати, близькі до роковин аварії, майже третина населення України (31%) не змогли пригадати рік аварії, майже половина населення (48%) на знають точну дату.

У порівнянні з опитуванням, яке проводилося рік тому, частка українців, які змогли пригадати точну дату аварії на ЧАЕС зросла з 40% до 52%, а частка тих, хто знає принаймні рік майже не змінилася (опитування 2020 року зафіксувало 68% таких українців).

За статтю:

Дещо більше чоловіків, ніж жінок знають хоча б рік, коли трапилася трагедія – 73% серед чоловіків та 66% серед жінок (розбіжність значуща на рівні 0,01), але рівень обізнаності щодо точної дати в розрізі статей майже не відрізняється.

За віком:

Рівень обізнаності щодо року аварії нижчий серед молодшого покоління (тільки 51% респондентів змогли назвати правильну відповідь) та приблизно однаковий у респондентів віком від 30 років.  Українці віком 50 – 69 років (на час аварії їм було від 15 до 34 років) найкраще знають точну дату.

За типом населення:

Дату та рік аварії змогло краще пригадати міське населення – 56% серед міського населення та 43% серед сільського назвали правильну відповідь (розбіжність значуща на рівні 0,01).

За регіонами:

Те саме стосується і респондентів з Центрального макрорегіону – 60% респондентів обрали правильний варіант відповіді, Західний – 47%Південний – 48%Східний — 48%.

За рівнем освіти:

Респонденти з вищою освітою також краще знають, коли сталася аварія – точну дату і рік назвали 59% опитаних з вищою освітою та 46% з початковою та середньою.

Найбільше респондентів (36%) вважають, що причиною аварії були помилки керівництва та/або персоналу станції. Ще 26% опитаних ймовірною причиною аварії називає поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу. Приблизно однакова частка респондентів, які вважають, що до аварії призвели помилки, допущені при проектуванні та/або будівництві станції (11%) та нещасний випадок (8%).

За статтю:

Серед жінок трохи більше, ніж серед чоловіків тих, хто вважає, що причиною аварії став нещасний випадок – такої думки дотримуються 11% жінок та 6% чоловіків (розбіжність значуща на рівні 0,01).

За віком:

Серед респондентів у вікових категоріях 18 – 29 років та 30 – 39 років дещо вищий рівень, ніж серед інших вікових груп тих, які вважають, що причиною аварії став нещасний випадок: 18-29 років – так думає 11% опитаних, 30-39 років – 11%, 40-49 років – 4%, 50-59 років – 6%, 60-69 років – 10%, 70 років та старші – 7%.

За типом населення:

Те ж саме стосується і опитаних з сільської місцевості. Серед сільського населення трохи більше, ніж серед міського тих, хто вважає, що причиною аварії на ЧАЕС став нещасний випадок – 11% та 7% відповідно (розбіжність значуща на рівні 0,01).

За регіонами:

Серед респондентів з Південного та Східного макрорегіонів дещо більше, ніж серед респондентів з інших частин України побутує думка, що причиною аварії став нещасний випадок. Південний макрорегіон – 12%Східний – 13%Західний – 6%Центральний – 6%. (Таблиця 2.4)

За рівнем освіти:

Українці з вищою освітою більш схильні до «компромісного» варіанту причини аварії, ніж українці з початковою та середньою освітою. Поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу називає причиною аварії 34% опитаних з вищою освітою та 19% з початковою та середньою освітою.

Нагадаємо, щороку 26 квітня в пам’ять про події квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відзначається День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. У цей день на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа. Зараз на території Миколаївщини проживає майже 6 тисяч осіб, які так чи інакше брали участь у ліквідації наслідків аварії, проте серйозної фінансової підтримки ці люди не мають.