Перший будівничий Миколаївського морського порту: хто він та чим відомий

13 мая, 2021 09 :28

Миколаївський комерційний порт був заснований у 1862 році. Він починає бурхливо розвиватися, особливо збільшується експорт хліба. У 1870-ті роки призначаються декілька державних комісій з технічних і економічних досліджень побудування порту та прориття Очаківського каналу. З 1879 року керівником (діловодом) цих комісій був призначений талановитий інженер з Санкт Петербургу Дмитро Дмитрович Гнусін. Історію створення та розвитку Миколаївського морського порту публікує офіційна сторінка  адміністрації порту в соціальній мережі Facebook.

У 1885 році Державна Дума прийняла рішення і виділила кошти для будування Миколаївського комерційного порту в районі Попової балки, де він зараз і знаходиться. Дмитро Гнусін був призначений начальником робіт з устрою Миколаївського порту та суднового шляху в Дніпро-Бузькому лимані.

Наступними роками під керівництвом Гнусіна були спроектовані та побудовані перші споруди порту: кам’яна набережна для зовнішньої торгівлі (1891 р.), ковш для каботажних суден (1893 р.) та стаціонарний зерновий елеватор (1893 р.).

Дмитро Гнусін за результатами своєї діяльності перший написав і надрукував дві работи у Санкт-Петербурзькому виданні «Материалы для описания русских портов и истории их сооружений».

З 1893 по 1906 роки він  розбудовував Лібавський порт на Балтійському морі. Про це свідчить пам’ятна дошка, яку урочисто відкрив цар Олександр ІІІ при відкритті Лібавського порту у 1893 році.

Відомо, що на початку ХХ ст. в Управлінні робіт Одеського торгового порту була землечерпалка землечерпальниця «Дмитрий Гнусин». Таким чином Міністерство шляхів сполучення Російської Імперії увічнювало пам’ять про заслужених інженерів – будівельників портів.

Біографічна довідка: Д.Д. Гнусін (25.11.1850 – 31.08.1906) купецького походження, народився в Москві, в родині знаменитого винахідника та пічних справ майстра Гнусіна Дмитра Ємельяновича. Освіта: фізико-математичний факультет Імператорського Московського Університету, С. Петербурзький Інститут Інженерів Шляхів Сполучення. На службі з 1876, з 18.04.1899 – дійсний статський радник. Нагороджений орденами: Св. Станіслава 2 го ст. (1887), Св. Анни 2 го ст. (1890), Св. Володимира 4 го ст. (1904). Помер Д.Д. Гнусін 31.08.1906, похований на Мітрофановському цвинтарі у Санкт Петербурзі.

До відома:«Материалы для описания русских портов и истории их сооружений» надруковані у випуску №1 – «Очаковский канал» (1886 р.), у випуску №9 – «Николаевский порт» (1889 р.).

Нагадаємо, що раніше MyCity розповідало про історію родини миколаївського інженера Уманського.