Кінологія: особливості розведення собак

18 мая, 2021 22 :00

Останнім часом стає все більш популярною наука про собак – кінологія, яка вивчає походження і еволюцію собак, годівлю і утримання, анатомію, фізіологію, методи розведення та селекції, системи дресирування, загальне і спеціальне використання чотирилапих. Собака – перша тварина, приручена людиною. Наслідки свідомого використання людиною собаки домашньої залишаються із стародавніх часів. З глибокої давнини і до наших днів вона вірно служить їй. Собака охороняє людину, служить надійним помічником для випасання сільськогосподарських тварин, охорони домівок і інших приміщень, а також у військовій справі для порятунку і розшуку людей, реабілітації людей цього потребуючих, є поводирем людей з вадами зору тощо.

Про особливості розведення чотирилапих розповідають спеціально для MyCity Василь Бочков – доцент кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України та Василь Войнич –   інструктор кінологічної спілки України по прикладним видам дресирування, лейтенант міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки.     

Удосконалення собак різних порід залежить від використання в племінній роботі високоцінних тварин. Для того, щоб дати досконалу оцінку тварині, необхідно здійснити оцінку за родоводом, фенотипом та якістю потомків. Саме оцінка за якістю потомків може найкраще характеризувати племінну цінність тварини.

Для вдалої племінної роботи й вирощування бажаних тварин необхідно знати основні закономірності індивідуального розвитку та вміти їх використовувати в реальних умовах. Знання особливостей росту собак в окремі вікові періоди дає можливість шляхом впливу в ці періоди специфічними умовами утримання і годівлі істотно змінити пропорції та статуру тварини.

Кінологи мають знати анатомію та фізіологію собаки, клітини, тканини, органи та системи організму собаки, їх значення та функції. Здійснення фізичного тренування та його значення для розвитку м’язової системи. Роль нервової системи в координуванні діяльності всіх органів та систем тварин, призначення та будова органів зору, слуху, нюху, смаку та дотику.

Знати будову шкіряного покриву та його функції, конституційні типи собак, особливості їх екстер’єру і поведінки, значення підбору в селекційній роботі, основні принципи підбору, методи розведення, визначення ступеню імбридінгу, вплив зовнішнього середовища на собак.

Хто розводить та утримує собак мають знати, які поживні речовини необхідні для організму собаки, види кормів, мінеральні речовини та вітаміни, норми годівлі дорослих собак та цуценят. А також, виховання та початкове дресирування цуценят, розвиток поведінки собак у підсисному періоді, у цуценят та молодих собак. Великого значення треба надавати  основним принципам функціонування нервової системи, безумовним рефлексам та їх значенню в поведінці собаки, умовним рефлексам та їх значенню при дресируванні.

Не можна займатись дресируванням собак не знаючи теоретичних і практичних аспектів дресирування і порядоку індивідуальної оцінки придатності собак до дресирування, методологію створення й закріплення загальних прийомів дресирування, методологію створення й закріплення навичок міжнародної системи дресирування,  прийомів спортивного собаківництва, техніки підготовки собак до мисливства і полювання з ними, порядку оцінки ступеня дресированості собак.

Фахівці кінологічних служб повинні вміти раціонально використовувати племінні ресурси, кваліфіковано вирішувати організаційні питання, самостійно оцінювати ступінь придатності собак до дресирування, дресирування собак за програмами загального курсу дресировки, програмного та спеціального курсів, організовувати та проводити тренування собак, проводити експертизу ступеня дресированості собаки.